Жінка

Жінка йде по вулиці красива,

Впевнена й легка її хода.

Жінка йде по вулиці щаслива,

Вже не юна – просто молода.

Рання сивина лягла в волосся,

Сум і радість хлюпають з очей,

В тих очах я бачу ,чи здалося

Світло дня і темряву ночей.

Ближче підійшла – ні, не здалося,

Жінка і весела і сумна,

Синє світло із очей лилося,

Ніжно посміхалася вона.

Я не втрималася й запитала:

– Мила жінко,що в твоїй душі?-

Посміхаючись,вона сказала:

– Там прекрасна музика й вірші.