Жінка, що малює квіти. Присвята Катерині Білокур

By Христина Потапенко

Жінка, що малює квіти. Присвята Катерині Білокур

Written 2017-05-22


„Катерино! Збирай пензлі та іди до хати!”

Катерина все малює, злиться, кричить мати.

Катерині босі ноги роси цілували,

А кропива та зрадлива вогнем облизала.

Заховалась поміж трави, звіробій і м’яту,

Обпалила Катерині руки, ноги й п’яти.

Та ще гірше від кропиви обпікали батько й мати,

Та словами, «Катерино! Не малюй, до хати.”

Не для жінки та робота, „чортів малювати”

Жінка має чоловіку як вгодити знати.

Бо боятимуться люди, розженеш наречених,

Малювала далі Катря… танок мальв черлених…

Та вона усі ті квіти, пелюстки, тичинки,

І великі розбуялі і малі як намистинки.

Все плекає, творить, любить, у світ випускає,

Кожну фарбу сама робить та й сльозами розбавляє.

Сховається за хатою, вкраде з пічки вуглик,

Й виводить акуратно тюльпановий кухлик.

Цього світу полонена, в своїм світі вільна,

Благословенний Геній - Жінка, що малює квіти…

Вона могла малюючи злетіти,

Змахнувши пензлем як крильми.

У світ, у свій, де квіти полетіти,

Залишивши від босих ніг сліди.

Так без обмежень малювати,

І мріями всипати полотно.

Здавалося, усі з городу квіти,

Заздрили, як на картині зацвіло.

Ніякі правила їй руки не зв’язали,

І школи «правильних» творців.

Які ніколи з пензлем не літали,

До Бога, де небеса торкають ніг.

Вони такі напижені, пихаті,

Усі “закони” знають на зубок.

Вона ж училась малювати біля хати,

Бо пензель був не до руки жінок.

Вона могла не їсти і не спати,

Топила пічку інколи пів дня.

Торф мокрий - не хотів загорятись,

Вона у чекані мольберта жила.

Благословенна геніальність!

Душа окутана у величі покров.

Тілу болить й вбиває геніальність,

Що венами розтікається як кров.

Ти для Пікассо українська Серафіна,

Для всього світу Геній і творець.

В свій час казали інші – божевільна,

До поки не прийшов життю кінець.

Коли покликали до неба Катрю,

Й душа її від тіла відійшла.

І закрутила пензель в танцю,

Померло тіло, зацвіла душа…

І як вона злетіла вище хати,

В далекі, інші, незвідані світи.

Щоби змогла Катря малювати,

Квіти в раю для неї розцвіли….

2-3.10.2016 Краків