"жінки вичерпують час із ріки..."

жінки вичерпують час із ріки

чекання припнуте на ланцюгу кіс

поламані кістки поглядів не зростаються

давно відквітли плечі над плесом

жінки вичерпують воду з води

птахи-потопельники лишають крила на березі

цикади ворушать колючі дроти в горлянках

звурджується місячне світло пліснявіє від вогкості

жінки вичерпують крик із води

вода ціпеніє від їхніх долонь

вода кричить в товщі своїй

і крик стає течією

розходиться колами де-не-де

розлітається бризками над поверхнею

холодними і безгучними

вужем вивертається пам’ять ріки

шліфує серцеві поверхні берегового каміння

жінки вичерпують лиця свої з води

невичерпні як біль

03-04.08.22