Жіноча доля

Втікай, втікай від долі,жінко,

не вір у світовий обман!

Не позирай на правду дико,

рятуючись від нових ран.

Ти лиш біжи, візьми з собою

лиш трішки гордості у путь,

бо знов святую думку твою

на шлях неправди повернуть.

І осквернить різким захватом

тебе реальності рука.

Лиш просто мрій, ти ж можеш мати

світ мрій увесь. Лиш ти одна!

В думках твоїх так тихо заховались

шал і смирення, злоба і любов.

Життя не раз бичами відбивалось,

а ти вставала знову, знов і знов…

На схилі літ ти будеш в самоті

так тихо й радісно ж життям прощатись.

Одна-єдина в тихім забутті.

І не згадають та й нема кому згадати…