Життя і я

Живу, я чую , бачу, говорю.

Творю, пишу, і мрію я.

Стабільність, спокій, ліс та я.

Усе життя шукаю шлях до себе.

Хоч маю слух - та не почую...

Хоч маю зір - та не побачу...

Я маю голос - та тільки промовчу...

Живу... Та тільки десь не тут.

Блукаю світлом крізь мороки,

Шукаю сенс у течії.

Та всі дороги – лиш уроки,

Що вчать мовчати у пітьмі.

Я простягаю руки в небо,

Та зорі тануть у імлі.

Шукаю істину для себе,

Та гублюсь в тінях на землі.

Живу, та наче в снах далеких,

Де спогад – попіл, день – обман.

Душа блукає у безмежжі,

Шукає світло крізь туман.

Крізь темряву й тумани сірі

Промінчик світла засвітивсь.

Я відкриваю душу щиро –

Життя дарує новий зміст.

Мій кожен крок – це шлях до себе,

Мій кожен подих – дивина.

Я відчуваю силу неба,

Де сонце лагідно сія.

Живу, вслухаюсь, серцем бачу,

Відчути світ – тепер я зміг.

Любов наповнює удачу,

А щастя – в кожному із днів!