Життя метелика

Метелик вперто на сонце летить,

бо суті життя він не знає,

та ліве вже крильце у нього горить,

та ж просто тепла він прохає.

Для нього тепло - це турбота,

що взимку зігріє в душі,

для нього тепло - це дрімота,

коли в сні він для неї напише вірші.

Для нього тепло - це кохання,

ознака життя, яке не дарма,

він любить тепло і для нього чекання

це рівноцінно, що долю в сміття.

Для нього є все: і природа, і простір, і світ

і всі двері відкриті для нього,

та він хоче тепла і для нього політ

найкращий є спосіб для цього.

Нехай він летить і потіє у нього чоло,

і не вернеться більше до лісу,

він просто хотів відчути тепло,

і душу готовий продати до біса.