Життя непійманих хвилин …

Піднімем прапор над бровою,

На ранок збуримо канву,

Щоб знову власною вагою

Втішатись снами наяву.

Підстрибуючи шляхом честі,

Скляної ружі слід знайдем -

Шпаркі і завжди не контекстні,

Угоду з часом надірвем!

Най буде сам в собі пихатим,

Ми ж бо занурені в прогрес -

Скляної ружі не зламати -

Не зупинить катагенез,

У хаті, що як завжди з краю,

Під тінню голубих ялин,

Весною над квітучим плаєм

Життя непійманих хвилин …