Життя

Життя бентежно б'є тебе об стіни,

І серце рветься — втомлене, без сил.

Та ти тримайся — всупереч провинам,

Бо шлях твій — біль, що мудрість принесе.

Коли настане час, прийде прозріння,

І ти збагнеш: не марно все було.

Не кара це, не грішне відпущення —

А те, що душу викував в добро.

Це все — для того, щоб знайти себе,

Серед пітьми — відчути промінь світла.

Ти зрозумієш: все в житті веде

До сили в серці, що була вона заквітла.