життє

Життя прожити дійсно то не поле перейти,

Щодень наповнений пустими перевірками на успіх,

Потрібно вміти кожну хибу приховати,

Але й не забувати і про радість від земних утіх.

За кожним з нас стоїть своя історія в бою,

Хтось йде по головах, хтось - по розбитім склі,

Я хочу, аби кожен бачив тільки кращу версію мою,

Але хіба хороші люди це не тільки декорація на тлі?

Капіталізм так щиро пропагує: "розум - сила!"

Неначе тільки мізків вистачить для визнання,

Та знань замало, аби тебе враз не розчавило,

Лишається лиш йти усе життя те навмання.

"Спочатку було слово", ще раніше - думка,

Ти з нею прокидаєшся й лягаєш, хай яка вона,

Вона цькує і каже, що ти не гідний жодного дарунка,

І та, що вішає на голову корону - теж вона.

Зібравши разом думку, розум та тверезість,

Слід йти по полю ворогів, не втративши корону,

Іти вперед сьогодні, викресливши вічність,

Та не погрузнути у каятті німому.