Життєва осене, куди ти поспішаєш?

Підкралася й до мене крадькома

І сріблом мої коси посипаєш,

Вже літечка квітучого нема.

Воно було барвисте і веселе

Та вигравало райдугою фарб

Й мене манило тисячами зваб,

Його тепло ще зберігаю в серці.

Ти теж прийшла ще лагідна і мила,

Розворушила спомини в душі.

Я би тебе уклінно попросила -

Зиму до мене кликать не спіши.

2019 р.