ЖИТТЄВА СТЕРНЯ

Життєва стерня́ й срібні ро́си,

І збіжжя на ній золоте,

Життя побілило вже й ко́си,

Ще й стрази у нього вплете́.

Життєва стерня́ пожовті́ла,

Був різний на ній урожай,

Вже й зрілість на пле́чі присіла

І старості каже: «Чекай!».

Життєва стерня́ є колюча,

Вона не така, як покі́с,

Поде́куди згадка болюча,

Бо ли́лось не раз море сліз.

Життєва стерня́ – це світанки,

Це дні, вечори́, та ще й ніч.

В усьо́му свої́ витинанки,

Які ми не скинемо з пліч.

Життєва стерня́ – розмаїття,

Розмаїття всього́, що було́,

Колосся і всяке суцвіття,

Яке навіть буйно цвіло́.

Життєва стерня́ – скатертина,

Орнамент на ній, вишиття,

Вона – у відтінках картина,

І назва картини – «ЖИТТЯ».

07.11.2021 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022

Свідоцтво про публікацію №122011502807