Життєве кредо

Уже вечір заглянув серпанком,

Сонця промені тануть у млі.

І земля вся укрилась туманом,

Лише місяць нам світить вгорі.

Стихло все і нічого не чути,

Лише свічка вогнем мерехтить.

І думки все снують як нам бути?

Як життя на землі нам прожить.

Не можливо, щоб легко прожити,

Хмари небо укриють не раз.

Варте в ньому потрібно лишити ,

Та позбутись із серця образ.

Кажуть мудрість приходить з роками,

Вона плід всіх падінь та невдач.

І кукіль відберемо з пшениці руками,

Та навчились казати пробач...

Мудре серце-прикраса людини,

Збитись з шляху воно не дає.

Покохати зуміє щосили.

Щастя іншим воно додає.

Божа сутність у світі важлива,

Та, незрима опіка рятує в житті.

І любов його щира усім нам потрібна,

Розчинитись так хочу в його доброті.

18.02.19 ©Andriy Muzychuk