Життєві таски

життя підкидає нам таски,

а іноді — геть не робочі.

так хочеться справжньої ласки,

тієї, коли горять очі.

життя підкидає нам біль —

гнітючу, нестерпну, колючу.

повернутись на пару миль,

серце каже... і мучить.

ти стоїш на обриві,

попереду — він:

океан безмежного смутку,

наче поле чисельних мін —

результат життєвого здобутку.

мої думки повісились на люстрі,

співала Лілу в пісні...

мої ж — розчавились у пустці,

і внутрішньо там дуже тісно.

я зроблю вигляд — наче ок,

так, безперечно, легше.

а пустка все шукає той місток,

що приведе, де болю менше.