“живемо під чортом неначе під Богом”

живемо під чортом неначе під Богом

і вправно жонглюєм словами

в яких від глибин від прасуті святого

немає ні грама

заплутані ми у своїх переплутах

у путах своїх нерозривних

а хто розриває розрубує пута

той бачиться дивним

а в кого святого нема за душею

ні краплі малої

той в’яже петлю і кидає на шиї

на душі героїв

а кого ті пута затягнуть до краю

у чорну годину

на власну той шию петлю одягає

на душу невинну

а іншим байдуже бо інші не знають

дороги у вічне

над стомленим світом Танатос витає

і душі калічить