ЖОРСТОКІСТЬ І ЗЕРНА ДОБРА

Жорстокістю світ оповитий,

Хоч зе́рна добра у ріллі,

Й гріхами людськими омитий,

Панує ще й зло на землі́.

Диявол усім заправляє,

І сіє усюди він зло,

Жорстокістю все засіває,

З тих зе́рен не зі́йде добро.

Жорстокість цвіте буйноцвітом,

Добру́ не дає прорости,

Що робиться, Боже, зі світом,

Де зе́рна любові знайти?

Де взяти насіння турботи?

Як в ду́ші засіяти їх?

Чи зміняться з ними істоти,

Що чинять в житті тільки гріх?

Жорстокість для них, як Причастя,

Добро їм пізнать не дано,

У цьо́му вбачають лиш щастя

Й з добром не простелять рядно.

А хочеться світ весь засіять

Добром, і любов’ю, й теплом,

Жорстокість наза́вжди рзвіять

Й наза́вжди покі́нчить зі злом.

13.11.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 966275