Дім

І знову мариться сон про минулі роки.
Тихі двори, однакові дні,
Люди, що знають усіх імена,
Я і моє безтурботне життя!
Знов сонячні ранки, співи птахів,
Цвіркуни вночі..
Московський шахед надворі!
Звуки ракет, відсутність води, евакуація --
Ото зміни в житті!
"Цінуйте, малята, шкільні роки!
Більше ж такого не буде в житті!"
Харків теж гарний людьми,
Про я не з цієї місцини!
Дім мій чекає на донбаській землі!
Вже поламане місто, розбиті двори,
Стомлені люди, сумні голоси,
А серце кличе туди!
Спогади тиснуть, смуток бере,
Однак місто тримають!
Чекають, мабуть, мене!