жовтень

жовтневі нариси обличчя

хмари місяць загорта

твоя долонь - мала й легка

долає мій сумнівний відчай

чий голос нас постійно кличе

і хто ховається в полях

чи то мій страх?

чи то диявола помічник?

любов, що обиралась вічем

і сон той, мабуть, склався віщим

і тінь що докучає вічно -

іде у мене між ногах

мій листопад застряг в снігах

і лезо біля шиї блище

притулись до мене ближче

сховай мій сум у курганах

цілуй мене, що маєш сили

кохай мене, моя осіння!

закровʼяним тьмяним насінням

посій узбіччя по стежках