Жовтий крик

Твій слід в мені - не вогонь, а жовтий крик на темноті,

Мій особистий спалах – глибока прірва в сприйнятті.

Серце в мить стало як необточений граніт,

Та твої стальні крила тримають мій тихий політ.

Ти мій палач, ти мій же й рятівник,

Забрав мій світ і в мить одну зник.

Знаю, що болить, коли руки рідні не тримають,

Знаю, що у віддзеркаленні очі швидко згасають.

Я досі заповняю цю пустоту, цю гіркоту,

Той жовтий крик допомагає бороти темноту.