Зима холодна мов самотність

Зима холодна мов самотність

Приречена на тоскний сум.

Морозить душу остаточність

Не здійснених бажань і дум.

В польоті впала змерзла мрія

Ущент розбивши сенс життя.

Остання жевріє надія

Шаленого серцебиття.

Нескорене, незмінне, вперте,

Непереможне і тривке

Відлічує удари серце -

В стражданнях змучено тремке.

Ще не настав час зупинитись

І сподівається воно

Що зможе доля відмолитись

І не потрапити на дно.

Дно темряви, пітьми безодні

З якої вічність править час.

Хай за вікном зима сьогодні,

Запал весняних днів не згас.

Душі замерзлій тепло стане,

Сум проженуть яскраві сни

І знову сенс життя постане.

Мені б дожити до весни ...

10.01.2021