Зима не тішить не милує

Зима не тішить не милує,

Замерзли мрії й почуття,

Мороз на склі вікна чаклує

Що не піде з мого життя.

Малює квіти, візерунки

Казково дивні мов зі сну,

Мені лишає ці дарунки

Аби не згадував весну.

Краса цнотлива білосніжна

Мов діамантами іскрить,

Небачено чудово різна

В очах горить і мерехтить.

Мороз завзято хазяйнує,

Кругом прикраси, всюди лад.

Палаци з льоду пропонує

І кришталевий водоспад.

Та все ж весна, та все ж кохання,

Розтоплять мури крижані

Й усі зимові залицяння

На згадку лишаться мені ...

13.01.2021