Зима

Срібний ліс, і замерзла ріка,

І сріблинки від інею білі –

Це морозна і сніжна зима

Принесла у наш край заметілі.

Спить берізка, укутавшись міцно

У пухнасті зимові сніги.

Вона, сонна, легенько стріпнулась,

Щоб не втратить своєї краси.

Зимнє сонечко світить привітно,

Щиро хоче зігріти усіх,

А десь там, у саду на горбочку,

Чути радісний-радісний сміх.

У гаю дуб столітній схитнувся,

Він розправив масивні гілки

І руками дістав аж до неба,

Зачепивши курантів стрілки.

«Новий рік! – залунало повсюди, —

З Новим щастям! Кохання! Добра!»

І посипались роєм вітання,

І душа від цих слів розцвіла…

Чарівні візерунки на вікнах,

Дивовижні малюнки Різдва.

І лунає колядка весела,

Славить Бога й Ісуса Христа!

Ангелята злетілись на землю,

Ангелята співають хвалу…

І ти бачиш, як все притихає,

Й відчуваєш всім серцем красу!

І так хороше, добре і тепло,

В темнім небі палають зірки…

Дух Святий із небес нам на землю

Сипле сяйво з своєї руки.