Зимовий спогад

Чи думати колись про тебе перестану?

Повіє вітер і роз'ятрить стару рану.

Прийде зима, натрусить білий сніг,

І знову спогади прийдуть на мій поріг.

В зимовий день згадаю твою вроду,

Але безсила замести печаль мою негода,

Бо й досі я під впливом твоїх чар -

Зима любов сховала серед хмар.

А вітер дме - душа моя зніміла,

Від снігу все волосся посивіло;

Холоне серце - в ньому подих лютого,

Що почуття вкриває білою отрутою.

Коли, скажи, зими минеться жах?

Чи зникне блиск крижин в твоїх очах?

Коли на пелюстках розтане лід

Тих хризантем, що дарував лише тобі?

                                                              2007