Зізнаюся

Дійшла до фінального акорду,

Принаймні так здавалося.

Поставивши крапку великим сподіванням,

Усе ще вагалася.

Ледь хитаючись, напівшепотом,

Я кидаюсь у відчай і каюся.

Гублю ноти, втрачаю ілюзії,

І у здогадках розчиняюся.

Говорю те, що вистрелить думкою,

І без страху від смутку зрікаюся.

Будь моєю важкою недугою,

І тоді у гріхах я зізнаюся.