Злипаються очі від сильного чаю

Злипаються очі від сильного чаю,

Від чорної кави забилися плечі.

Я вкотре від себе самого тікаю,

Врізається в голову стомлений вечір.

П’ять років тому̀ я піддавсь твому флірту,

Не так, щоб аж сильно, та досить відверто.

Сто раз пожалів про ту випиту літру,

Та зараз, клянусь, я не вип’ю посмертно.

Чи то ейфорія, чи то стан афекту,

Чи може, припустим, любовна нестача.

За долі секунд я попав в твою секту,

І виходу з неї я так й не побачив.

В руках телефон і подерта записка,

Пронизує скроні відлуння вокзалу.

Нагадуй про себе, хоч зрідка, будь ласка,

Я гіршим , як був, вже ніколи не стану.