“Злітає сукня і сорочка”

Злітає сукня і сорочка,

Злітає ліфчик, як мотиль…

І сиплеться із колосочка

Зерно божественних зусиль.

Зерно таємного творіння,

Що з божої руки зросло,

Що в ньому сховане коріння

Й нового колоска стебло.

Візьми собі, моя богине,

І передай за даль століть

Душі моєї всі клітини,

А плоті – лиш єдину кліть.

***