Злива

Дріботіла вода

Із небес до землі.

Я збирала той дощ,

Я була тим дощем.

Мерехтлива слюда -

Я ковтала її,

Не ховаючи сліз

І просила іще.

Доки вітер не вщух,

Доки гуркіт не стих

Я звивалась змією

У танці води.

І лише коли вчула

Із власних вуст сміх,

Опустилась додолу,

Позбувшись біди.

Лариса - 20.11.2025