Знайди мене

Знайди мене, коли богемні прелюдії зійдуть молоком,

Коли в ідеях загинуть титани,

а сльози смолою припечуть рани.

Мої скелети вистукують сальсу з отруєним кілком,

Але знайди мою руку, коли втікатимеш від самообману.

Не знаю на ім'я жодного з твоїх богів, не тесатиму ідолів,

але ти чуєш кожен із моїх снів,

де саундтреком - наш зболений гнів.

І коли знову заснеш, увіруй в моїх вседержителів,

вони стерегтимуть кожен з твоїх світів.

Коли зірки вибухають, змінюю імена та маски,

вриваюсь у їхні кімнати вихором,

ламаю вуста, розчиняюсь віддихом.

Коли спересердя скидаю шкіру, не рахую поразки,

на світанні плачуть планети, і я обертаюсь триптихом.

Після таких прощань жінкам не дарують квіти,

сковують ноги німими путами,

впорскують яду, не шукають смути.

Якщо доля - забути наші рядки та злетіти з орбіти,

то нехай твої струни востаннє заплачуть спокутою.