Знайти притулок у холоднім полі

Знайти притулок у холоднім полі,

У тому, де тебе не віднайдуть,

І може, ґлузд втрачаючи поволі,

Себе знайти, як честь чи гідну лють.

У чому є мої першооснови?

У тім, як розпочав невтомну путь?

А я собі знайшов лише окови

І морозець, який не відвернуть.

То що ж? Куди тепер мені й навіщо?

Чи має сенс пробити цю стіну?

Яка трима мене у сні зловіщим

І марить миттю, коли я засну.

Та хай мені пора уже здаватись,

Та хай вже грифи звужують політ

Я не даю вітрилам розірватись,

Щоб на човні прорватись крізь цей лід.