“Знаки” На тему перевтілення (сонет)

Набік  перехилившись  від  удавань,

Із  вуха  ллє  –  самі  пружини  –  суміш

Зірчасту,  вглиб  притемнену  басами,

Сягнисте  тісто,  що  –  на  цифру  дев’ять.

Кипить  вода  в  нозі.  Із  середовищ,

Що  –  поруч  дровами  –  бар’єр  –  косими,

Рівняються  на  кисень  геть  у  всьому.

Й  чалапає  семикопитне  диво,

Тримаючи  в  руці,  як  грушу,  вогник,

Що  цей  світ  –  миттю  –  в  невимовне  вигне

Кулястий  плід  –  порепаний  –  бавовни,

Де  вже  півтулуба  перебуває.  –

У  інші  двері  –  в  поспіху  –  клієнт,

І  –  на  стоніжку,  що  –  стегенць  мільйон.