знаєш, інколи я думаю, можливо це все сон?

знаєш, інколи я думаю, можливо це все сон?

й можливо, наші серця не б'ються в унісон,

можливо, доля так жартує наді мною,

можливо, я не гіден стосунків із тобою.

ти - найпрекрасіше, що є на цій планеті,

твою красу не розписали б у газеті,

її не передав би ні один художник,

на неї молився б кожен безбожник.

й кожен поет стрався б її описати,

та кожному з них стало б слів бракувати,

бо немає таких порівнянь ще на світі,

бо ти неначе вродИлась в вишневому цвіті.

знаєш, твої зелено - коричневі очі,

приходять до мене майже кожної ночі,

я ладен в них хоч кожен сон потопати,

дивитися на них годинами і просто мовчати.

я хочу годинами слухати твій милий голос,

хочу цілувати твій темно-коричневий волос,

хочу доторкнутися до твого гарного тіла,

щоб за тобою душа моя не боліла.

я хочу нарешті обійматись з тобою,

зануритись в тебе із головою,

хочу відчути твій ніжний аромат,

це було б краще за сотні свят