Знову добранічне

By Тарас Іщик

Written 2019-02-17

Коли зоря спаде тобі в кишеню,

закрий її і збережи тепло,

візьми її, як зачерпни ячменю,

вдихни це життєдайне джерело.

Закутайся у простирадло з головою,

заглянь в дифузію оцих прекрасних див,

відпий води із цього водопою,

що вкутав сном і сном зігрів.

Нехай тобі у куртці завжди буде тепло,

нехай не буде страшною зима,

і від зорі в душі постане пекло,

зігріє навіть тих, кого нема.