Знову осінь

By Анатолій Черняхівський

Знову осінь

Written 2019-10-13

Туман, землі торкнувшись м'яко,

Розтанув десь у сизій млі.

І знов якісь сакральні знаки

Малюють в небі журавлі.

І знов нанизують невпинно

Зелені голочки ялин

Маленькі росяні перлини

На срібні нитки павутин.

Не намальовані картини

Укотре вийшли на пленер,

Де задивляються хмарини

У тихі заводі озер,

Де радує земна окраса -

Лісів осіння пектораль...

Та грає знов на скрипці часу

Журні мелодії скрипаль.