Знову «Плине кача»

«Плине кача», «Плине кача»,

Берегів не знає,

Чом так гірко, чом так стрімко

Хвиля набігає?..

Через степ широкий долом

Шлях свій прокладала,

Берегиня-медик, доня,

Сина й дочку мала.

Він завжди робив світлини

Світового рівня,

Та зростуть сини чотири

Без його обіймів.

І в сім’ї стрілецькій зміни:

Командир загинув,

Жінка, дід, сини чотири—

Дбав про всю родину,

В Ямполі у розпал бою…

Вдома відспівають:

Гарнізонний храм у Львові

В області всі знають…

«Плине кача», «Плине кача»,

Скелі підмиває,

Як загинув ти, козаче,

Донечка спитає;

Не спитала мати сина,

Через що загинув:

То війна іде стосила,

З нами Бог!.. та плачуть й сильні.

В кого сила вітру в крилах,

Височінь долає,

Екіпаж прикрив прориви,

В соняхи лягає.

«Плине кача», «Плине кача»,

На колінах люди,

У містечку кожен плаче,

Друзів не забудуть.

Вороги в нас лють збурили,

Їм ховатись треба,

Хоч ламають мужнім крила

На землі та в небі.

Чом так гірко серце плаче,

Сльози не спиняє?..

В Україні «Плине кача» --

Небеса приймають…