Знову пройшла не привітавшись

By Андрій Малярик

Знову пройшла не привітавшись,

На тобі сукня з декольте.

Ти горда й пафосна, як завжди,

Не помічаєш вже мене.

Всі довгих десять років в прірву,

І «щирі» ті свої слова,

Штовхнула ти у чорну дірку,

Я був всього «один із ста».

Із «ста» твоїх «коханих мачо»,

Як називала ти мене,

І з іншими гуляла завжди,

Гадала все ось так мине.

Ти зараз в пошуку подібних,

А я живу своїм життям.

Між нами дві дороги різні,

І зовсім різне майбуття.

автор:

Андрій Малярик

03.03.2014