“Знову сонце зійшло”

By Микола Руденко

Знову сонце зійшло,

День прибув…

Як мене не було,

Де ж я був?

Мабуть, жив у зорі —

В напівсні;

Чи в дубовій корі,

Чи в зерні.

Вітер хмари жене.

Дощ іде.

Як не буде мене,

Буду де?

Мабуть, в Сонце піду —

До братів,

І усе там знайду,

Що хотів.

Що хотів, що бажав,

Брав зі сну…

На землі не дожав —

Там дожну.

1966