ЗОЛОТА СЕРЕДИНА ОСЕНІ (Місяць Жовтень)

Місяць Вересень поще́знув, п"я́тами нам накивав,

І в багряному кафтані до нас Жовтень завітав.

Відбуваються довкола неймовірні чудеса́,

Нас дивує та вражає Жовтня-місяця краса!

Вогник силу набирає, котрий з Вересня ще тлів,

Жовтень всі кущі й дерева смолоскипом підпалив.

Запала́в вогонь без жару, золотиться й мерехтить,

І не в силах Дощ зухвалий ту пожежу загасить!

Як він тільки не старався, моросив та ливнем лив,

І що Осінь вже настала він, нарешті, зрозумів!

Тільки сосни та ялини виросли в зелений ряд,

Та сміливо позирають на осінній маскарад.

Жовтень їх не зачіпає, пам"ятає ті часи,

Як хотів він обпалити гострі шпильки у сосни.

Поколовся та обдерся, плакав він, немов дитя,

І його кафтан багряний розірвався на шмаття!

Уже холодом осіннім дихає жовтнева ніч,

Через бовдур дим пускає й оживає хатня піч.

Дощ колючий ки́да в вікна мокрі кра́пельки-драже́,

Вже не вийти на подвір"я у бікіні й негліже́!

Жовтень, ніби кіт пухнастий, але кігті, мов різці,

Його мудрість цінували стародавні мудреці.

Він підкаже, як духовні протиріччя об"єднать,

І, що в цю осінню пору можна істину пізнать!

Мізкуватий та кмітливий, має зиск від різних справ,

Він сере́динку для себе, раптом в Осені забрав!

Так його і величають, місяць Жовтень-золотий,

Славний,милий та розкішний, ще й багач,як хан Батий!

Він не раз іще підмінить різнобарвний свій наряд,

Ах допоки не оголить всі дерева Листопад.

Нехай Осінь тріумфує, бо ще в Жовтня купа справ,

Поки ключ для Листопада він з кишені не дістав!