Золотова осінь

Золотова осінь

Шле під ноги листя.

По калюжах дощик,

На грудях намисто

Стигле, калинове,

Наче на світанку

Сонце заглядає

До кленів на ґанку.

Пишна та огрядна

У важких туманах

На дніпровських кручах

Здобува пошану.