Зорепад

Назбираємо собі в долоні зорі.

Нехай справдяться завітні мрії всі.

Споглядаючи розкоші неозорі

Завмираємо в цілунку, ніби в сні.

Перехоплює від хвилювання подих

Метеорний дощ проймає сяйвом ніч.

Від чутливого торкання - легкий подив,

Насолода від ласкавих губ та віч.

Зорепад кружляє нас в зірчастім танці,

Вир підхоплює, несе в зіркову даль.

Незрівнянної вистави стали бранці.

Із полону ранок звільнить нас, на жаль.

Ми мандруємо в світах Чумацьким шляхом.

Невеликий човник має два крила.

Обернувся наш вітрильник Синім птахом.

Лише щастя юність в майбуття взяла.