“зоря як дичина пройде поміж рядами”

зоря як дичина пройде поміж рядами

судини і кістки полуда і лайно

ти вибереш вікно як пам`ятку для дами

а дама не прийде і лишиться вікно

гортанна тінь руки на чорному фіранку

кому її віддам сьогодні уночі

одягнуті мерці не в патоку а в рамку

я нині сам піду провідати мерців

опуклі від стіни відчалять силуети

забуті образи як мумії століть

ти зиму зобразив поглянь тепер в замети

меж ними золотий сатанаїл стоїть