Зраджені

Між здорових лиш я занедужала,

Споглядаючи сонце на відстані.

І якими б не були байдужими,

Все одно ще лежатиму близько я.

Затремтіли на віях підсніжники,

А сріблясті монети розтрачені

І якими б не були ми ніжними,

Все одно, наче зраджені плачемо.

Загубились колись між роками ми,

І, здавалось, провини загладили.

Та якими б не були коханими,

Все одно ще не раз когось зрадимо.

І зустрілися десь між вокзалами.

В різні потяги сіли замріяно.

І вмивалися довго сльозами ми,

Бо нікому, крім себе не віримо.