Зрозумій, Готел

Дитина не винна в тій, що було,

Батько пішов — та світло лишилося.

Готел зрозуміла: серце можна розкрити,

Не нести чужий біль і не карати.

Любов не зупиняється на образі,

Вона росте, як сонце після дощу.

І хто колись був темрявою —

Тепер стає світлом у власному серці.