“Зупинилась тиша тиха і незбудна”

Зупинилась тиша тиха і незбудна,

Зупинився в небі вечоровий дим.

Не спинись лиш ти, любове моя трудна,

Трудним світом білим падай, але йди.

Йди, моя любове, заки сил і змоги

Незрадливим словом, що б там не було,

По шляху надії під мечем тривоги

Трудним серцем світу, серцем і чолом.

Є ще в світі душі і печальні очі,

В спраглому чеканні виглядають нас,

Проглядають ранки, проглядають ночі,

В голоді і холоді проглядають час.

Йди ж, моя любове, доки твоя воля,

Коли навіть пройдеш і саму себе…

Зупинилась тиша й тихий вітер з поля,

Голубі пожежі голубих небес.

1965