Зупиніться! Не створюйте ідолів,

Зупиніться! Не створюйте ідолів,
Не живіть ніби стадо овець.
Ми будуємо елюзію з важелів ,
І не знаєм, що сьогодні за день.

Зводимо храми до неба самого,
І несемо тяжкий камінь в душі.
Забуваємо очі свого коханого
До людського горя стаємо чужі.

Нам нав'язують думки і правила
А самі ж не виконують їх
Праведні люди з душею диявола
Живуть для втілення своїх втіх.

Всім замилюють очі іконами
А самі продають душі людей.
І тіла заливають бетонами
Все це ніби якийсь апогей.

Ми мовчимо і склоняємо голови
Ми живем ніби стадо овець.
А натомість стаємо вдовами,
І не знаємо, що сьогодні за день!