Зустріч з першим коханням

Зустріч з першим коханням

Через тисячу літ.

Я прийшов на світанку

І стояв у воріт.

Навіть не сподівався

Що зустріну тебе.

І що перше кохання

Раптом знов оживе.

Я приїхав востаннє

де ми юні були.

І самі мене ноги

У твій дім привели.

Моє серце зімліло

Не повірив очам

Хвіртку ти привідкрила

Запитала:,,Хто там?"

Щоб мене ти впізнала

Окуляри я зняв.

Ти такий же- сказала.

Ти така ж- я сказав.

Ми на лавці сиділи

Говорили про все.

І що ми овдовіли ,

Що самотні ми вже.

Доля не випадково

Нам зустрітись дала.

В один день загадково

З різних міст привела .

Попросили коханих,

Тих, що в вічність пішли.

Щоби нас відпустили

Ще в любові прожить.

РАзом довго сиділи

Було добре нам двом.

Душі наші зігрілись

Невідомим Теплом.