Зустріну квітень, душу простелю

Зустріну квітень, душу простелю

Пройду три кроки, в очі подивлюся

Скажу, як хочу жити - солов’ю

А ранком з ним у сонці розчинюся

Я подихом впіймаю запах трав

Росою себе випущу на волю

Для когось був своїм, чужим вже став

Веселим і поколотим від болю

Наб'ю на серці « Я тебе Люблю»

Розріжу груди навпіл, щоб не вило

І в день і в ніч, я все перетерплю

Прошу Весна, зроби, щоб потепліло..