“Зустрів я бджілку на снігу”

Зустрів я бджілку на снігу —

куди вона летіла?

Чому біля розкритих губ

незрушно роговіла?

Зустрів я воду на льоду

при березі сипкому

і їй сказав: — Оце іду

із бджілкою додому. —

Ніхто мене не зупинив,

не запитав в дорозі:

— Ти перед ким так завинив,

що світ сховав у сльози? —

Я йшов, і сніг дзвенів, як скло,

дорога роговіла,

і ворушилося крило,

немовби ми летіли.

***