Звернення до Путіна
Written 2026-01-30
ЗВЕРНЕННЯ ДО ПУТІНА
У мене в думках не було ніколи – до Путіна звертатись,
Адже всьому світу відо́мо, що це даремна трата часу!
Це все рівно, шо з гадюкою, або із стервом цілуватись,
Це начебто якесь лайно ковтати, або напитись гасу!
Але нічого не поробиш – війна, життя ошаленіле,
Сиджу біля екрану, дивлюсь на украї̀нського солдата!
Без рук обох по плечі, обличчя наболіле і змарніле
І смерть в очах бійця – горбата, біснувата, кострубата!
А в мене, в серці дикий біль – такий, що груди розриває,
І хочеться звернутись вже мені до фюрера-мерзотника!
Спитати: – нащо людям він руки відриває, і нащо їх вбиває?
Спитати хочеться багато що – паскудного полковника!
То ж я тебе, сволото, при добрих людях – голосно питаю:
Уяви собі, що ти безрукий і тобі захотілось по нужді?
А тебе нагодували ситно з ложки і дали напитись чаю,
То ж як ти фалос свій дістанеш із застібнутих штанів?
А якщо тобі задумалось в тому ж самому клозеті,
Більш серйозне щось зробити, сісти і надутись?
То це ж тобі не під землею, у твоєму кабінеті,
Хто ж тобі дупу потім витре, щоб лайна позбутись?
А як до себе ти притиснеш незрівнянну – талію коханої,
Під час найкращої у світі дії – двох закоханих людей?
Як будеш пестити казкові груди – любимої, жаданої,
Як будеш брати ти на руки – чудових, миленьких дітей?
Ну що, нечиста сила, ти уявив себе не президентом,
Не фюрером і не агресором, а піхотинцем і без рук?
Ти уявив себе без ніг, сліпим, і не Москви агентом
І що давно у тебе світом – уже відібраний бунчук?
Ну, що, мерзотнику, не стислось твоє серце від уяви,
Не захололо в тебе кригою – внизу бридкого живота?
Якщо не стислось і не захололо, то від плюгавої появи,
Такого у світі зла, як ти – народам світу одна лиш блювота?!
Що, самодуре, скажеш, що фантазія у тебе не працює?
І влазити в безруких шкіру, або безногих – ти не хочеш!
Ти задоволений від того, що твоя натура –лише на злі царює?
Ти не смієшся, гаде, від Добра, а лиш від зла регочеш?
А, що ж зі злом нормальні люди роблять на Землі?
Його руйнують, знищують під корінь і вбивають!
То ж і тебе позбавляться, тиране, в Росії і в Кремлі,
Адже розумні люди перед злом – всі двері зачиняють!
Леонтій Павлюк 20 січня 2024 року.