“звірям (першого разу) ми людську мову принесли”

By Іван Андрусяк

wild (at our first) beasts uttered human words…

звірям (першого разу) ми людську мову принесли

— другого разу каміння співало як птиці чудесні —

але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя

*

у голові його, дитино

знайдеш серце

(розтрощене)

у серці його, мейбл

знайдеш ліжко

(насправді)

у ліжку його, сибілло

знайдеш повію

(заложниця)

а в повії цій, пані

знайдеш мисль його

(мертву)

*

політик це такий великий зад

на нього кожен дурень всістись рад

*

маленька людино

(спішиш

одержима

безсиллям)

зупинися забудь розслабся

жди

(маленька дитино

що спробувала

що обпеклась

що поплакала)

ляж заспокійся

спи

о дощ

о сніг

о сонце

о місяць

(введи

нас)

*

так вОни живі

(хто

?негри)

Не джаз

живий

не Джаз живий А

Так живий(вони

на

родились живими)

хтось не народився

хтось народився вмерти

хтось народився живим(але

негри

усі

наро

дились

так

Жити)

амп-Е-там

;раз-два

аМ-таМ

тідл

—ід

амптамамптам(ОО——

!

тінь

Бам-

:ду)

,зараза.

*

одного разу негр

впіймати вмить зумів

таку маленьку зірку

що й сам не зрозумів

“не щезнеш ти допоки

не стану білим я”

отак ночами й досі

горить оця зоря

*

любов це місце

і довкруж цього місця

любові обертаються

(яскраво)

усі місця

так це світ

і в цьому світі

так живуть

(згорнуті)

всі світи