Звіздар

Цієї ночі продовжиш лік зірок.

Саме продовжиш, бо пам’ятаєш

на котрій ти зупинився напередодні,

Бог життя дає строк,

Та завше втаїть

його тривалість, не натякає

На кінець. І ніякі прикмети народні

Не здатні зарадити тут.

Хіба який Дмитро «Байда» Корибут,

Князь Вишневецький,

Обходячи твій редут,

Скаже «Вилазь! Ходи, а то тут

станеш опецьком!»

Перемагає акт творення в цім світі оптовий збут:

Навіть у святинях віри грецької

Православний люд

З природної гречності

Щиро вітає та плескає

Зайдам-пройдисвітам звідусюд,

Немов волхвам з маленькими течками,

Повними скарбів (і в тій ж мірі облуд).

Пустелями, вавилонами та провінційними містечками

Рим, Єрусалим, Освєнцім, Фатіма і Лурд,

Шляхами не такими, щоб безпечними,

Добирався до нас той нечисельний гурт

Повз часу-циклопа між заблудлими овечками.

Потрапляли з нурту в нурт,

То приєднуючись до молитов, то обгризаючись суперечками,

В щось вірячи (бо абсурд),

І де кров’ю залиту землю засіяли гречкою,

А життя перетворене в паркур,

Тяглись один за одним вервечкою

До людських конур.

Постукали в твої двері. Бо сьогодні ввечері

Попри хмар намул

Ти лічитимеш зорі, які ще не змили течії.

Станеш до них впритул.

Серця наші припечені,

а в думках сумбур,

Душі з янгольських крил, а тіла зі звірячих шкур,

Ми вірили в цілющість зречення,

Що можна врятуватись втечею,

Та пек тобі цур!

Всім нам приречено

Бути предтечами

Тим, хто за нами стає на цей мур;

Вони конкістадори, а ми для них кечуа.

Життя чиє з Заповідей перетворюється в каламбур.

Глосарій

*Рим, Єрусалим, Освєнцім, Фатіма і Лурд- як місця мучеництва і святості.

* «Вірю, бо це абсурдно» - слова богослова Тертулліана

*Кечуа- одне з американських автохтонних племен.