Олена Коршун
Відпускаю, як кулі в небо,
Все, що було і вже не треба.
Відпускаю всі пусті думки...
Ми є вільні, дихай і живи!
Все буває, різне по житті,
Головне тут гідно все пройти,
Прийди до мене у ночі
Солодкий спогад залиши.
Тепло долонь, тепло душі -
Все об'єдналося в тиші.
Коротка мить де ми - не ми
Намить загублені в пітьмі
Радію можливості радіти,
Дивитися з посмішкою вперед.
Радію можливості любити,
Вдихати квітів аромат, дерев.
Радію друзям, зустрічам, теплу,
І їх завжди надійному плечу,
Ти в моєму серці, ти в моїй душі,
Час з тобою, милий, кращий у житті,
Поглядом хапаю, дихаю, живу,
Дотиком голублю і у очах тону..
І до тіла тіло, музика одна,
І на двох хвилина ніжності сповна.
Забуваю
Тебе чим далі швидше я,
Твій погляд, очі просто я.
Відпускаю
На волю свої почуття ,
І знов війна холодна і безжальна,
І знову рушаться життя.
Все це було, історія печальна,
Свобода - дорога мета.
І знову кровоточить в серці рана,
І правда в кожного своя,
Не здавайся
Попри все в життя,
Залишайся
Мрійником в душі.
Не стидайся
Бути не як всі,
Я там де ти
Душею, серцем, морем..
Я там де ти, я там де ти.
Думками, вітром, сонцем..
Не сумуй, усміхнись
І назад не дивись.
Було там багато всього
Та нема вже зараз того.
Хочу я, щоб душа
Твоя радісна була,
І знову кома замість крапки,
І душу рвуть мені думки...
Від тебе лиш одні мовчанки,
Змінилася я, але не ти..
Чим далі тим усе складніше
На хвилі бути нам одній,
О, Господи, я прошу, обійми
До себе мене ніжно пригорни.
Допоможи турбот позбутися,
Довіритись тобі, забутися.
Навчи не забувати, вірити
В дива й любов повірити.
Я з тобою не я,
Я з тобою тону,
Від цього життя
Я на дно іду.
Як же сталось це?
Тишина лише,